Subscapularis або підлопатковий м'яз

Як уже було сказано в попередній статті про лопатку, до неї кріпляться аж 17 м'язів, і почнемо ми з тих, що формують так звану ротаторну манжету. Саме з нею найчастіше асоціюються проблеми плечового суглоба.

Subscapularis

Підлопатковий м'яз — це великий м'яз трикутної форми, який бере початок від медіальної частини підлопаткової ямки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки і передньої частини капсули плечового суглоба. Термін "subscapularis" означає "під" лопаткою.

Підлопатковий м'яз є найбільшим і найсильнішим м'язом обертальної манжети. Основна функція – внутрішнє обертання плечової кістки. Він допомагає в аддукції та розгинанні плеча у певних положеннях.

Положення руки впливає на дію самого м'яза: коли рука піднята — підлопатковий м'яз тягне плечову кістку вперед та вниз; коли плечова кістка знаходиться у фіксованому положенні — підлопатковий м'яз може відводити нижній край лопатки. Будучи частиною обертальної манжети, Subscapularis відіграє важливу роль у стабілізації плеча.

Патології:

У підлопатковому м'язі можна виявити до трьох тригерних точок, причому дві з них часто зустрічаються на його зовнішньому краї. На щастя, тригерна точка на внутрішньому краї м'яза зустрічається набагато рідше, оскільки її практично неможливо відпрацювати вручну.

Іррадіюючий біль від тригерних точок у підлопатковому м'язі концентрується в задній частині плеча, може віддавати в область лопатки та вниз по задній поверхні плеча.

Сухожилля підлопаткового м'яза часто травмують метальники. Біль відчувається при натисканні на сухожилля з внутрішнього боку плеча. Симптоми тендиніту підлопаткового м'яза — це біль при піднятті руки вище плеча.

Перевантажений підлопатковий м'яз може викликати складність із підняттям руки. Він може бути навіть причиною "замороженого плеча".

До клінічних ознак, що свідчать про пошкодження сухожилля підлопаткового м'яза, відносяться:

♦️ болючі відчуття у лопатці та плечі;

♦ Зниження сили внутрішньої ротації;

♦ Збільшення пасивної зовнішньої ротації.

Для визначення цілісності сухожилля підлопаткового м'яза проводяться спеціальні тести:

1. Тест відриву

Тест відриву спочатку був описаний Гербером і Крушеллом (1991), тому його іноді називають "тестом Гербера".

Пацієнта оглядають у положенні стоячи і просять завести руку за спину так, щоб тильна поверхня руки упиралася в область середини поперекового відділу хребта. Тильна сторона передпліччя відривається від спини, зберігаючи або збільшуючи внутрішню ротацію плечової кістки та розгинання у плечі.

Здатність активно відривати передпліччя від спини є нормою. Якщо цей рух утруднений — тест вказує на розрив або дисфункцію підлопаткового м'яза.

2. Тест "Ведмежі обійми»

Для виконання тесту "Ведмежі обійми" пацієнта просять покласти долоню ураженої руки на протилежне плече, при цьому лікоть повинен бути попереду в положенні переднього згинання. Пацієнт повинен зберігати вихідне положення, тоді як лікар намагається відвести передпліччя пацієнта та обертати його назовні.

 Тест вважається позитивним, якщо пацієнт не може зберегти положення руки або у нього спостерігається слабкість внутрішньої ротації порівняно з протилежною стороною, що вказує на розрив чи дисфункцію підлопаткового м'яза.

3. Тест притискання руки до живота

Для виконання тесту "притискання руки до живота" лікоть травмованої руки притискається до бічної поверхні тулуба, плече згинається на 90 градусів, а долоня впирається у живіт. Пацієнту пропонують притиснути долоню до живота, обертаючи плече всередину.

Тест вважається позитивним, якщо пацієнт гірше виконує рух внутрішньої ротації порівняно з протилежною стороною або замінює потрібний рух розгинанням ліктя або плеча замість внутрішньої ротації.

З повагою, Олена Нор!