Стародавні техніки в фізичній/мануальній терапії

Коли чуєш фразу: ось пройде 100 років, а наша стародавня традиційна народна школа народної медицини, костоправства і масажу, що існувала більше тисячі років тому — буде існувати далі‼️

Я ось думаю, що через 100 років, якщо будуть ще люди (виживуть) — то всі школи, техніки і таке інше змішаються, виживуть ефективні (я зараз про реабілітацію м'язово-скелетних проблем), буде поняття "фізичний терапевт", який знає та ВМІЄ те, що потрібно для тіла та психіки людини, для відновлення, те, що працює.

Але по закутках там і сям будуть прихильники стародавніх шкіл, не тому, що стародавні кращі, так як спеціалісти всеодно витягнуть із стародавніх шкіл все раціональне, а тому, що традиції — це захоплююче і романтично, це екзотика, це задоволення, це спеції для прісного повсякдення.

По суті всі стародавні традиційні школи— це "спеції", це смачно, але без основної страви ними не наситися, так як істинно хвора людина не лікується в народній медицині, а лікується в стаціонарі і реабілітацію після інсульту, травми і т.п. пройде у фізичних терапевтів. А от потім, потім добре на десерт щось смачненьке, не рутинне і підуть шукати народників, в тому числі кінезіологів, ніжних чарівних остеопатів-біодинамістів, і їм подібних. Це уже не хворий і не лікування, це не основна страва, нею не наситися, це спеції чи десерт, як захочете.

При тому, що у нас в фізичній терапії (реабілітації і мануальній терапії в ФТ) дуже багато елементів старих і стародавніх шкіл, навіть цілих блоків і течій дуже багато, ніхто не забутий, нічого не забудьте, але постійно, щоденно іде відсів безглуздя і "карго-культів" через сито здорового глузду в контексті користі для пацієнта, а не для розважання клієнта. Я не проти розваг, але за межами лікувального закладу, коли говоримо про рекреацію (відновлення та відпочинок), то я двома руками за нетрадиційні школи, а коли лікування і реабілітація — я за науково- і практичнодоказові методи!

Автор: Олександр Агранов